Про курчат та курочок

Тамара Коломієць

Гарна хатка у курчатка

У маленького курчатка
Біля кладки — біла хатка,
А від хатки до дороги
Стежка стелиться під ноги.
Із розчинених воріт
вируша курчатко в світ.

Йде, а сонечко згори
Заглядає у двори,
Розсипає по лужку
Квіти в жовтому пилку.
— От якби, — зітха курчатко, —
Колір цей мені у хатку.

А стежиночка в’юнка
Далі й далі утіка —
Між травицею-травою,
Між зеленою, густою.
— От якби, — зітха курчатко, —
Колір цей мені у хатку.

Тут стежиночка мала
до струмочка привела.
А в струмочку небо синє
В кожній світиться краплині.
— От якби, — зітха курчатко, —
Колір цей мені у хатку.

Ось, нарешті, і лісок
І зозулин голосок —
На галявці, на осонні, —
Спілі ягоди червоні.
— От якби, — зітха курчатко, —
Колір цей мені у хатку.

Далі пагорбок, пеньок,
Під пеньком товстун грибок
У коричневій шапчині
Став на варті при стежині.
— От якби, — зітха курчатко, —
Колір цей мені у хатку.

Так ішло воно дивилось,
Доки добре натомилось,
Через поле через сад
Повернулося назад.
А як сонечко зайшло
Спати в ліжечко лягло.

Тук! — прокинулось курчатко.
Вийшло. Глядь — оце так хатка!
Засміялося: Чудова!
Вже не біла – кольорова!
Як же звуться кольори?
Запитаю в дітвори.
Хто зуміє їх назвати —
Буде в хатці гостювати.

**********

Василь Заєць

Потоваришували

Йшло гуляти котенятко
Та й побачило курчатко,
Здивувалось, аж присіло:
«Де воно дві лапки діло?»
А курчатко, далебі,
Здивувалося собі:
«А чого це в котенятка
Зайві лапки? От загадка!»
Довго думали, гадали
Та й потоваришували.
І пішли: курча – на двох,
Кошеня – на чотирьох.

**********

В. Шаройко

А в нашої квочки

А в нашої квочки
Всі сини і дочки —
Маленькі, жовтенькі
Слухняні клубочки.

**********

Катерина Перелісна

Курка і курчатка

Ой, ходила курочка по двору
Та водила курочка дітвору.
А то все курчаточка ще й малі,
Отакі завбільшечки від землі.

**********

Наталя Забіла

Курочки

На подвір’ї  курочки —
Ціпу, ціпу, ціп!
Ось Маринка й Юрочка
Кришать ціпкам хліб.
Ціпки бачать кришечки,
Дзьобики — тук, тук!
Весь шматок — ой, лишенько!
Вихопили з рук!

**********

Іван Світличний

БЕЗКОНЕЧНИК

Кури в полі сіють просо,
як заведено давно.
А півні те просо косять,
решетують на пшоно.
Із пшона наварять каші
жовторотій дітлашні…
Виростуть курчата наші,
стануть кури та півні —
і почнеться все спочатку,
все спочатку по порядку:
кури сіятимуть просо,
як заведено давно,
а півні те просо скосять,
зрешетують на пшоно.
Із пшона наварять каші
жовторотій дітлашні,
виростуть курчата наші,
стануть кури та півні —
і почнеться все спочатку,
все спочатку по порядку…

**********

Загадка

Дивиться на землю,
Як зерно клює.
Дивиться на небо,
Як водичку п’є.
(Курка)

Попищали, попищали,
Дружно просо поклювали —
І до матері стрибочком
Жовті збіглися клубочки.
Заховались під крило,
Наче їх і не було.
Треба загадку кінчати,
Ці клубочки — то… (курчата)

Жовтенькі клубочки ходять
біля мами-квочки.
(Курчата)

Кругом бочки бігають клубочки.
(Курчата)

Наталія Гуркіна

Наче бісер оченята,
Хто у курочки малята?
(Курчата)