Вірші про котиків для малят

Добірка віршиків до «Дня котиків».

 

Олександр Олесь

Киця

— Кицю, кицю, де була?
Що ти їла, що пила?
— я на річці була,
Там водичку пила,
А що їла — не скажу,
Тільки хвостик покажу.

**********

Платон Воронько

Кожушок

Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок.
Кіт купив того кожуха,
Загорнувсь по самі вуха.


Як забіг у нім до хати,
Хутро стало розтавати.
Сів Воркотик за мішком
Та й умився кожушком.


**********

З народного


Вийшов котик на сніжок,
Поморозив лапки.
Тепер плаче під вікном —
Проситься до хатки.

**********

Загадка

Коло бабусі сидить у кожусі.
Проти печі гріється, без водички миється.

(Котик)

Це аплікація моєї доні. Інші наші роботи дивіться ТУТ.

Вірші про кошенят

 

Картина Юлії Родіонової.  Гіпноз 

 

 

С. Зайцева

Кошеня

Принесли мені дівчатка
Дуже гарне кошенятко.
Білий у кота пушок —
Я назву його Сніжок.

На підлогу кіт стрибнув
І скоріш під стіл шмигнув.
Довго-довго там сидів
Та вилазить не хотів.

Як його ми не гукали —
Наших слів було замало.
Ковбаси взяли шматок —
Враз прибіг до нас Сніжок.

А скінчивши свій обід,
В іграшки подався кіт.
Вухо зайцеві погриз
Та й у самоскид заліз.

І повіз я по квартирі
В самоскиді пасажира!
І відтоді кіт Сніжок —
Це найкращий мій дружок!

**********

Сергей Михалков

Котята

(Считалочка)

Вы послушайте, ребята,
Я хочу вам рассказать:
Родились у нас котята —
Их по счёту ровно пять.

Мы решали, мы гадали:
Как же нам котят назвать?
Наконец мы их назвали:
Раз, Два, Три, Четыре, Пять.

Раз — котёнок самый белый,
Два — котёнок самый смелый,
Три — котёнок самый умный,
А Четыре — самый шумный.

Пять похож на Три и Два —
Те же хвост и голова,
То же пятнышко на спинке,
Так же спит весь день в корзинке.

Хороши у нас котята —
Раз, Два, Три, Четыре, Пять!
Заходите к нам, ребята,
Посмотреть и посчитать!

**********

Картина Татяни Родионової

Обидві картини зі «щоденника звичайного любителя живопису»  —«Житейские мелочи» .

Якщо вибрати тег «коти», то … самі подивіться. 🙂

«Хто моя мама?»

Взагалі, це перша книжка, що сподобалась донечці. Перша книжка, яку тривалий час щодня Віка, яка ще й не вміла тоді говорити, приносила мені прочитати.

Книжка їй так подобалась, що я зробила пальчикові іграшки, щоб цю казочку ставити у домашньому ляльковому театрі. Про це читайте тут: http://swallow.blox.ua/2009/06/Palchikovaya-igra-skazka-Gde-moya-mama.html

У книжці на кожній тваринці, до яких приходить кошеня, є вставки з тканин різних фактур.

 

Розкажіть або прочитайте, а найкраще — покажіть у домашньому ляльковому театрі цю казку своїм малятам. Вона їм обов’язково сподобається.

Мій перший дитячий віршик

Я була ще дуже маленькою, гадаю, десь дворічною, як моя бабця навчала читати цього віршика. А тепер я навчила своїх дітей. Можливо, і вони його пам’ятатимуть, коли у них з’являться діти.

Цікаво, чи є автор у віршика?

Три киці

Три киці сиві-сиві

 Бігали по зливі.

Прибігли в садочок,

Cіли під листочок — пустотливі.

 

Зірвав вітер три горішки,

А було три кішки.

Ухопили, розкусили

І скривились трішки.

 

Прийшла киця — мама,

Стала їх навчати,

Що горішки — не для кішки,

В рот не можна брати.