Рената Муха. Вірші про слонів.

Рената Муха

Слоненок

Семейство Слонов

Перепугано насмерть —

Слонёнок простужен:

И кашель, и насморк.

Лекарства достали,

Компрессы готовы,

Но где продаётся

Платок хоботовый?

**********

Секретная песенка
о Слоненке

По Борнео и Ямайке

Ходит Слон

В трусах и майке,

Ходит в маминой панаме.

Только это —

Между нами.

В соавторстве
с Вадимом Левиным

**********

Испуганная песенка слоненка

Мы с мамой

В Африке живём,

А в джунглях жизнь —

не шутка:

Там страшно ночью,

Страшно днём,

А в промежутках

Ж у т к о

В соавторстве
с Вадимом Левиным

Про восьминогів

Ще три вірші про восьминогів та ілюстрації з отакої книжки:

 

Рената Муха

Ноги Осьминога

Сегодня доволен собой Осьминог —
Чудесно провел он воскресный денек:
В футбол поиграл он передней ногой,
Хороших знаковых проведал другой,
А третья каталась в лесу дотемна —
Катанье на лыжах любила она,
Четвертая тоже любила кататься,
Но все же отправилась с пятой на танцы,
Шестая весь день просидела в кино,
Седьмая играла с восьмой в домино.
Еще Осьминог собирался к Миноге,
Но тут, к сожалению, кончились ноги.

Осьминог

Один Осьминог подошел к Осьминогу
И в знак уваженья пожал ему ногу.

Семейная драма

В семье Осьминогов
ужасная драма: 
За завтраком ссорятся
Папа и Мама, 
А бедные дети стоят
на пороге 
И просят родителей
взять себя в ноги.

Їде святий Миколай

Вітаю усіх зі святом Миколая!

Марійка Підгірянка

Святий Миколаю

Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари.
Цукерки смачненькі,
булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.

**********

За Я. Вільшенком

Їде Святий Миколай

В небі метушня і рух,
Янголята працю мають:
Он одні несуть кожух
Для Святого Миколая,

Інші лагодять санки,
Навантажують дарунки,
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.

Сів у сани Миколай
В митрі й теплих рукавицях:
— Янголику, поганяй,
Щоб на землю не спізниться!

Пара коників летить,
Креше іскри підківками,
Сяє сріблом, мерехтить
Шлях, засіяний зірками.

Дітвора ж гуде, мов рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний. Той радій!
Хто нечемний був, хай плаче!

**********

Руслана Назаренко

Лист Миколаю

Під Миколаєм святим, у куточку,
Я черевика свого залишу
І всі побажання свої на листочку
Дуже старанно йому напишу.

Тихо молитву на ніч прочитаю,
Знаю, він чує, десь поруч стоїть.
Я йому пошепки пообіцяю
Слухатись маму і Бога любить.

В ліжечко тепле ляжу швиденько
Очі закрию і буду чекать.
Знаю він ходить тихо-тихенько
В час, коли діти вже солодко сплять.

Скрипнуть тихесенько двері в кімнату…
Може, це сниться, а може і ні?..
Вранці ж дивлюсь – в черевичку багато,
Дуже багато дарунків мені.

**********

Марія Пономаренко

Святий Миколай

Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.
Аж бринить від щастя край —
Тут ступає Миколай.

Вірші, загадки та цікаві факти про восьминогів

Автор картини «Octopus»- Paul Brent, серія Seafriends.

Добірка віршів та загадок до Дня восьминогів.

Олег Орач

Восьминогий восьминіг

Восьминогий восьминіг
В морі плава краще всіх,
Та не вміє восьминіг
По землі ходити.
Що йому робити?
Білий світ хитається,
Ноги заплітаються:
Перша — за другу,
Третя —  за четверту,
П’ята — за шосту,
Сьома — за восьму.

**********

Олександр Германський

Восьминіг

У крамниці ВОСЬМИНІГ
Говорив до восьми ніг:
«Я куплю вам залюбки
Гарні, модні чобітки!»
Та почулося з крамниці:
«Ти купи нам рукавиці.»
Рукавиці? Це ж для рук!
А хіба я ВОСЬМИРУК?

**********

С. Шаповалов

Восьминіг

Дуже радий восьминіг,
Що у нього вісім ніг.
Він у штиль і у негоду
Легко горне ними воду.
А була б лиш пара ніг —
Вмить стомився б восьминіг.

**********

Загадки

Ти зі мною незнайомий?
Я живу на дні морському.
Голова та вісім ніг,
Ось і весь я — … (восьминіг)

Чи рибина, чи тварина.
Прожива в морських глибинах?
В неї є аж вісім ніг!
Знають всі, то — … (восьминіг).

*********

Цікаві факти про восьминогів

1. Довжина тіла разом зі щупальцями — від кількох сантиметрів до шести метрів в залежності від виду.
2. Восьминіг має не одне, а ТРИ серця. А кров у нього — блакитна!
3. Восьминоги мають дуже добрий зір. Кришталик ока схожий на людський, а зіниці у них – прямокутні! Крім того, зорові аналізатори є і в присосках щупалець.
4. Восьминоги добрі маскувальники, вони можуть змінювати колір шкіри на  чорний, коричневий, червоний, помаранчевий, жовтий, фіолетовий, синій, зелений та ін., а в разі чого, придбати навіть металічний відтінок. Коли вони налякані — біліють, а коли розлючені — червоніють.
5. Самка восьминога відкладає до 80 тис. яєць – маленьких драглистих грудочок. І з них, врешті-решт, вилупиться всього пара дитинчат.
6. У разі небезпеки 
восьминіг може пожертвувати щупальцем, «відірвавши» його від себе, причому у будь-якій частині кінцівки. М’язи щупальця починають спазматично скорочуватися з такою силою, що розриваються … Рана починає гоїтися через день, а потім кінцівка відростає знову.
7. Восьминіг має добре розвинений мозок. Ця тварина володіє емоціями, кмітливістю, володіє дотиком і нюхом, має хорошу пам’ять і розрізняє геометричні фігури.
8. Ще одна особливість восьминогів — випускати захисний струмінь отруйної чорно-фіолетової рідини, яка дозволяє тварині втекти, поки його ворог оговтається.
 

«Кольорова сімейка» Е. Успенський

Усі, звичайно, пам’ятають мульфільм Раса Страутмане «Восьминіжки» за віршем Едуарда Успенського «Кольорова сімейка». Він, на мій погляд, належить до категорії таких мультфільмів, які не набридають.

Эдуард Успенский

Разноцветная семейка

Жил осьминог
Со своей осьминожкой,
И было у них
Осьминожков немножко.

Все они были
Разного цвета:

Первый — зеленый,
Второй — фиолетовый,
Третий — как зебра,
Весь полосатый,
Черные оба —
Четвертый и пятый,
Шестой — темно-синий
От носа до ножек,
Желтый-прежелтый —
Седьмой осьминожек,
Восьмой —
Словно спелая ягода,
Красный...
Словом, не дети,
А тюбики с краской.
Была у детишек
Плохая черта:
Они как хотели
Меняли цвета.
Синий в минуту
Мог стать золотистым,
Желтый — коричневым
Или пятнистым!
Ну, а двойняшки,
Четвертый и пятый,
Все норовили
Стать полосатыми,
Быть моряками
Мечтали двойняшки —
А кто же видал моряка
Без тельняшки?

Вымоет мама
Зеленого сына,
Смотрит —
А он не зеленый, а синий,
Синего мама
Еще не купала.
И начинается
Дело сначала.
Час его трут
О стиральную доску,
А он уже стал
Светло-серым в полоску.

Нет, он купаться
Нисколько не хочет,
Просто он голову
Маме морочит.

Папа с детьми
Обращается проще:
Сложит в авоську
И в ванне полощет.
С каждым возиться —
Не много ли чести?
Он за минуту
Их вымоет вместе.

Но однажды камбала
Маму в гости позвала,
Чтобы с ней на глубине
Поболтать наедине.

Мама рано поднялась,
Мама быстро собралась,
А папа за детишками
Остался наблюдать —
Их надо было разбудить,
Одеть,
Умыть,
И накормить,
И вывести гулять.

Только мама за порог —
Малыши с кроватей скок,
Стулья хвать,
Подушки хвать —
И давай воевать!

Долго сонный осьминог
Ничего понять не мог.
Желтый сын
Сидит в графине,
По буфету скачет синий,
А зеленый на люстре качается.
Ничего себе день начинается!

А близнецы, близнецы
Взяли ножницы
И иголкою острою
Парус шьют из простыни.

И только полосатый
Один сидит в сторонке
И что-то очень грустное
Играет на гребенке,
Он был спокойный самый.
На радость папы с мамой.

— Вот я вам сейчас задам! —
Крикнул папа малышам. —
Баловаться отучу!
Всех подряд поколочу!

Только как их отучить,
Если их не отличить?
Все стали полосатыми.
Ни в чем не виноватыми!

Пришла пора варить обед,
А мамы нет,
А мамы нет.
Ну а папа —
Вот беда! —
Не готовил никогда!
А впрочем, выход есть один.
И папа мчится в магазин:
— Я рыбий жир
Сейчас куплю
И ребятишек накормлю.
Им понравится еда!

Он ошибся, как всегда.
Ничто так не пугает мир,
Как всем известный
Рыбий жир.

Никто его не хочет пить —
Ни дети и ни взрослые,
И ребятишек накормить
Им, право же, не просто.

Полдня носился с ложками
Отец за осьминожками:
Кого ни разу не кормил,
В кого пятнадцать ложек влил!

Солнце греет
Пуще печки,
Папа дремлет
На крылечке.

А детишки-осьминожки
Что-то чертят на дорожке:
— Палка,
Палка,
Огуречик,
Вот и вышел человечек,
А теперь
Добавим ножек —
Получился осьминожек!

Тишина на дне морском.
Вот пробрался краб ползком.
Круглый, словно сковородка.
Скат проплыл, за ним треска.
Всюду крутится селедка,
Несоленая пока.

Словом, все теперь в порядке.
Но какой-то карапуз
Где-то раздобыл рогатку
И давай стрелять в медуз.
Папа изловил стрелка
И поколотил слегка.

А это был вовсе
Не папин сынок,
А просто соседский
Чужой осьминог.

И папа чужой
Говорит очень строго:
— Я своих маленьких
Пальцем не трогаю.
С вами теперь поквитаться хочу.
Дайте я вашего поколочу.

— Ладно, берите
Какого хотите,
Только не очень-то уж
Колотите.

Выбрал себе осьминог малыша
Взял и отшлепал его не спеша,
Только глядит —
А малыш темно-синий
Стал почему-то вдруг
Белым как иней.
И закричал тогда папа чужой:
— Батюшки-светы,
Да это же мой!
Значит, мы шлепали
Только моих.
Так что теперь
Вы должны мне двоих!

Ну, а в это время
Дети-осьминожки
Стайкою носились
За одной рыбешкой...
Налетели на порог
И запутались в клубок.
Папы стали синими,
Папы стали белыми:
— Что же натворили мы,
Что же мы наделали?
Перепутали детишек
И теперь не отличишь их!
Значит, как своих ушей
Не видать нам малышей!

— Вот что, —
Говорит сосед, —
Выхода другого нет!
Давайте мы их попросту
Разделим пополам:
Половину я возьму,
А половину — вам.

— УРА! УРА!
УРА! УРА! —
Если б не безделица:
Девятнадцать пополам,
Кажется, не делится.

Устали, измучились
Обе семейки
И рядышком сели
На длинной скамейке,
Ждут:
— Ну когда ж
Наши мамы вернутся?
Мамы-то в детях
Своих разберутся.
 

Вірші Ренати Мухи

Рената Муха — дитяча поетеса, родом з Одеси, останні роки життя — в Баер-Шева у Ізраїлі.
Вона була дуже світлою і доброю людиною. За фахом — філолог, розробила свою систему навчання англійській мові — «Казковий англійський».
Інтерв’ю з нею читайте
ТУТ.

Ось деякі її «несерйозні вірші для допитливого віку». А інші читайте ТУТ і ТУТ.

Короткое стихотворение про длинное путешествие 

Вы ничего не слышали о Маленьком Пингвине?
А он на Крайнем Севере, на Самой Крайней Льдине,
Без валенок, расстроенный, стоит в снегу по пояс —
Он шел на ужин к Бабушке и перепутал полюс.
Попал на полюс Северный, а сам хотел на Южный,
И вот стоит растерянный и, кажется, простуженный.

На Самом Крайнем Севере, на Самой Крайней Льдине,
Где не было до этого пингвинов и в помине,
Где миллионы айсбергов, а, может, даже тыщи,
Где никакая Бабушка Пингвина не отыщет,
Стоит Пингвин заброшенный, один в глуши арктической
И ничего хорошего уже не ждет практически.

Но тут пригрело Солнышко, и откололась Льдина,
И к Бабушке в Антарктику доставила Пингвина.
И кончилась история совсем не так уж плохо,
Обрадовалась Бабушка, на радостях поохала:
«Ну вечно происшествия! Ведешь себя как маленький!
Уходишь в путешествие и забываешь валенки!»

Потом Пингвин поужинал
и понял окончательно:
«Конечно, это здорово —
гулять самостоятельно!
Такое приключение
мне в жизни пригодится:
Могу теперь, пожалуйста,
где хочешь заблудиться,
Хоть сам, хоть вместе с Бабушкой…
Хотя, пожалуй, лучше ей
Гулять на Крайнем Севере
лишь в Самом Крайнем Случае».

**********

Улитка

Однажды Улитка
Ушла за калитку,
Чтоб Дочке по почте
Отправить открытку.

Но только она
Дописала до точки,
Пришел Почтальон к ней
С открыткой от Дочки.

Сначала он долго
Стучал по воротам,
Все ждал, что Улитка
Откликнется: «Кто там?»

Потом разглядел
Сквозь заборные щели
Одну темноту
(Да и то еле-еле).

Потом обратился
С вопросом к прохожим
И всем пролета-
И ползающим тоже:

«А где, извините,
Здесь ящик почтовый?»
А те отвечали:
«Почтовый? Ну что Вы?»

Потом он опять
Барабанил в калитку,
Потом под калитку
Подсунул открытку

И так ей сказал
На прощанье: «Ну вот что.
Пожалуй, пора
Возвращаться на почту.
Пойду и скажу,
Что Улитки нет дома.
Но где же она?
У родных? У знакомых?

На речке? В кино?
В поликлинике? В бане?»
«И стоило столько
По мне барабанить?» —

Сказала Калитка.
«Вы б лучше вначале
Спросили, а после
По мне уж стучали.

Я чуть не оглохла
От стука и грома!
Улитка-то дома,
А дома нет дома».

**********

Дождик

 Дождик тянется за Тучкой,
Шепчет Тучке на ходу:
«Мама, скучно,
Мама, скучно!
Мама!
Можно я пойду?»

Ілюстрації з книги Ренати Мухи

Слоненя

Вірш та малюнок Рощиної Н. М.

Слоненя

Слоненя маленьке
Лісом мандрувало
І собі тихенько
Пісеньку співало.

Пісеньку ту слухав
Велетенський ліс:
Про великі вуха
Та маленький ніс.
Слоник до ставочку
Кожен день ходив,
Мив у нім він очки
Та водичку пив.

Наче у люстерко,
В воду зазирав,
Носиком каверкав,
Вухами махав.

Слоненя відкрило ,
Що кумедним ріс:
Вуха мов вітрила
А маленький ніс.

Носиком маленьким
Воду діставать
Зовсім не зручненько,
Треба ниць ставать.

Та одного разу,
Як водичку пив,
Крокодил відразу
Носика вхопив.

Та тягнув він носа
Цілую добу.
От і став той носик
Схожий на трубу.

Гарні дитячі вірші українською мовою (та авторські малюнки до них) поетеси з Нікополя Рощіної Н.М. дівіться ТУТ.

Віршики про слонів та слоненят

Добірка віршів до тематичного «Дня слонів».

Подівіться, яким щасливим виглядає цей слоник! Хіба то не посмішка?!

 

Грицько Бойко

У слона болить нога

У слона болить нога.
Слон сьогодні шкутильга:
Гостював комар у нього,
Наступив йому на ногу.

**********

Олесь Лупій

Загубилось слоненя

Йшло маленьке слоненя
Зі слонами навмання
Через зарості й кущі
Аж до озера мерщій.
Від своїх відбилося

В хащах заблудилося.
Тут підбігло левеня,
А за ним верблюденя,
Прискакало мавпеня,
Кенгурятко и тигреня.
Стали радитись звірята:
Як мале порятувати?
І зчинилась метушня,
Що тривала аж півдня.
Натомилися слони,
Розгубилися вони.
Підказало пташеня,
Де шукати слоненя.
І слони зраділи,
Дружно заревіли,
Хоботи здіймали,
Вухами махали.
І побігло слоненя
Із батьками навмання.

**********

Юрій Бедрик

Слоник-школярик

Нині свято —  перший дзвоник.
Вируша до школи слоник.
Має він новий портфелик
І краваточку-метелик,
Ще не вдягнені штанята,
Ще не взувані сандалі,
І жоржин букет ло свята,
Й три олівчики в пеналі.
Має зашити й букварик,
ручку й, навіть, календарик.
Навіть хобот має слоник,
Щоб тримати в ньому
ДЗВОНИК!

**********

Ігор Січовик

Загадка

З дитинства годує і поїть слона,
Працює невтомно, як робот.
Тут відповідь правильна тільки одна:
Це — … (хобот)