Про курчат та курочок

Тамара Коломієць

Гарна хатка у курчатка

У маленького курчатка
Біля кладки — біла хатка,
А від хатки до дороги
Стежка стелиться під ноги.
Із розчинених воріт
вируша курчатко в світ.

Йде, а сонечко згори
Заглядає у двори,
Розсипає по лужку
Квіти в жовтому пилку.
— От якби, — зітха курчатко, —
Колір цей мені у хатку.

А стежиночка в’юнка
Далі й далі утіка —
Між травицею-травою,
Між зеленою, густою.
— От якби, — зітха курчатко, —
Колір цей мені у хатку.

Тут стежиночка мала
до струмочка привела.
А в струмочку небо синє
В кожній світиться краплині.
— От якби, — зітха курчатко, —
Колір цей мені у хатку.

Ось, нарешті, і лісок
І зозулин голосок —
На галявці, на осонні, —
Спілі ягоди червоні.
— От якби, — зітха курчатко, —
Колір цей мені у хатку.

Далі пагорбок, пеньок,
Під пеньком товстун грибок
У коричневій шапчині
Став на варті при стежині.
— От якби, — зітха курчатко, —
Колір цей мені у хатку.

Так ішло воно дивилось,
Доки добре натомилось,
Через поле через сад
Повернулося назад.
А як сонечко зайшло
Спати в ліжечко лягло.

Тук! — прокинулось курчатко.
Вийшло. Глядь — оце так хатка!
Засміялося: Чудова!
Вже не біла – кольорова!
Як же звуться кольори?
Запитаю в дітвори.
Хто зуміє їх назвати —
Буде в хатці гостювати.

**********

Василь Заєць

Потоваришували

Йшло гуляти котенятко
Та й побачило курчатко,
Здивувалось, аж присіло:
«Де воно дві лапки діло?»
А курчатко, далебі,
Здивувалося собі:
«А чого це в котенятка
Зайві лапки? От загадка!»
Довго думали, гадали
Та й потоваришували.
І пішли: курча – на двох,
Кошеня – на чотирьох.

**********

В. Шаройко

А в нашої квочки

А в нашої квочки
Всі сини і дочки —
Маленькі, жовтенькі
Слухняні клубочки.

**********

Катерина Перелісна

Курка і курчатка

Ой, ходила курочка по двору
Та водила курочка дітвору.
А то все курчаточка ще й малі,
Отакі завбільшечки від землі.

**********

Наталя Забіла

Курочки

На подвір’ї  курочки —
Ціпу, ціпу, ціп!
Ось Маринка й Юрочка
Кришать ціпкам хліб.
Ціпки бачать кришечки,
Дзьобики — тук, тук!
Весь шматок — ой, лишенько!
Вихопили з рук!

**********

Іван Світличний

БЕЗКОНЕЧНИК

Кури в полі сіють просо,
як заведено давно.
А півні те просо косять,
решетують на пшоно.
Із пшона наварять каші
жовторотій дітлашні…
Виростуть курчата наші,
стануть кури та півні —
і почнеться все спочатку,
все спочатку по порядку:
кури сіятимуть просо,
як заведено давно,
а півні те просо скосять,
зрешетують на пшоно.
Із пшона наварять каші
жовторотій дітлашні,
виростуть курчата наші,
стануть кури та півні —
і почнеться все спочатку,
все спочатку по порядку…

**********

Загадка

Дивиться на землю,
Як зерно клює.
Дивиться на небо,
Як водичку п’є.
(Курка)

Попищали, попищали,
Дружно просо поклювали —
І до матері стрибочком
Жовті збіглися клубочки.
Заховались під крило,
Наче їх і не було.
Треба загадку кінчати,
Ці клубочки — то… (курчата)

Жовтенькі клубочки ходять
біля мами-квочки.
(Курчата)

Кругом бочки бігають клубочки.
(Курчата)

Наталія Гуркіна

Наче бісер оченята,
Хто у курочки малята?
(Курчата)

Вірші до Вербної неділі


В 2010 році Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя) припадає на 28 березня.
Вітаю всіх з Вербною неділею!
За тиждень — ВЕЛИКДЕНЬ!

Марія Хоросницька

Вербна неділя

Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком…
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень.

**********

Н.Горик

Вербиця

Ой ти гілко, гілко вербова!
На тобі зелена обнова.
Ще холоднувато надворі,
А ти вже в святечнім уборі.

Ти вже у церковцю ходила,
Господу стежинку встелила
І до нас вернулась, свячена
Гілочко вербова, зелена.

Ти торкни Оленочку трішки,
Хай росте, як мама, заввишки
А Максимка – шпарко й багато,
Хай здоровий буде, як тато.

**********

Людмила Гнатюк

Кіт-Муркіт і вербові котики

Не давали спокою котові
Березневі котики вербові:
— Що такого є у них від киці?
Міркував Муркіт біля вербиці.
— Ну, хіба, пухнастенькі на дотик…
Ну такі… такі… неначе котик.

**********

Примовки

Лоза б”є, не я б”ю,
За тиждень — Великдень!
Будь здоровий, як вода,
І багатий, як земля.

Верба б”є, не я б”ю,
За тиждень – Великдень!
Уже недалечко
Червоне яєчко.

Наші з донечкою аплікації до Вербної неділі та Пасхи тут: http://swallow.blox.ua/html/1310721,262146,21.html?47156.

Загадки про бджіл, ос, метеликів та бабок

Щось ніяк не вичерпаю «комашину» тематику. 🙂

              

Загадки про бджіл
 
Проти сонечка квітник —
Тут Юрась гуляти звик.
Зазира у квітку кожну:
— Чи тебе понюхать можна?
— Нюхай, нюхай та гляди,
Щоб не скоїлось біди, —
Шелестить увесь квітник.
Раптом наш Юрась у крик:
— Ой, ой, ой! — біжить щосили,
— Мамо, квітка укусила.
Мама каже: — Укусити
Аж ніяк не можуть квіти.
— Хто ж тоді, — Юрась питає,
— Укусив мене? Не знаю.
Чи не можете, малята,
Ви Юрасеві сказати?
(Бджола)
**********

Я труд поважаю,
Все літо літаю у поле до гаю,
Збираю медок
Із різних квіток.
Кого не злюблю,
Того жалом колю.
(Бджола)

**********
У саду малий Микитка
Захотів зірвати квітку.
А вона його вкусила,
Загула та й полетіла.
Що за квітка це була?
То не квітка, а… (бджола).

**********
Зимою спить,
Літом бринить,
Понад садами літає,
Солодку росу збирає.
(Бджола)

**********

Цілий день вона літає і з квіток нектар збирає,

Буде в місті й на селі мед солодкий на столі.

(Бджілка)

**********

Сімсот солов » ят на одній подушці сидять.
(Бджоли)
**********
Не мотор, а гуде, не пілот,
а летить, не гадюка, а жалить.
(Бджола)
**********
Велика подушка, а в ній сім » я незліченна.
(Вулик)
**********
Наталія Гуркіна
Ця маленька трудівниця
Мед збирає як годиться:
Все у вулик, все у соти,
Не цурається роботи!
(Бджола)
 
Фрукти, цукор полюбляє,
Де солодке відчуває.
В смужку в неї одежина,
Із комах уся родина.
(Оса)
**********
М.Познанська
Ромашка

На стрункій високій ніжці

Біля річки на лужку.

У косинці-білосніжці

Стрів я квіточку таку.

Ясним оком жовтуватим

Посміхалася мені.

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: — Ні!

 *********

 

Загадки про метеликів та бабок

На капусті я вродився
І капустою живився,
На капусті я умер,
Та ізнов ожив тепер.
Тільки вже й не той я став,
Що в капусті плазував:
Не плазую, а літаю,
Бо прегарні крильця маю.
(Метелик)
**********
Наталія Гуркіна
Тільки лялечка проснеться —
Враз у шати одягнеться.
Погляду не відірвати —
Здатна всіх зачарувати!
(Метелик)
 
У живого гвинтокрила
На спині прозорі крила.
Кольорові шати,
Любить мандрувати.
(Бабка)
**********

Усе це можна використати як матеріали до «Букашкиной недельки» (дивіться тут: http://swallow.blox.ua/html/1310721,262146,21.html?41432 ).

Фото бджоли та метеликів — з інтернету.

А ось це жахливе спостереження за богомолом та бабкою — моє власне фото, зроблене у вересні минулого року у Криму.

Віршики про жуків

До «Букашкиной недельки» (дивіться тут: http://swallow.blox.ua/html/1310721,262146,21.html?41432 ) добирала віршики про жуків.

Олена КОВАЛЕНКО

Сварка жуків

На галявинці в ромашках
Сперечаються комашки,
Який колір зараз в моді
І одежа по погоді.

— Я гадаю так, панове,
Зараз в моді кольорове.
Такі крильця в мене є,
В них веселка виграє, —
Так метелик промовляв
Своє вбрання вихваляв.

— Не погоджуся, друже,
Як мені, строкате дуже.
От зелене, то охоче, —
Коник у траві стрекоче.

А із квіточки бджола
таку мову повела:
— Краще смужка благородна
Така скромна і природна…

— Ну до чого строгість ця?
Всім вона не до лиця.
Щось потрібно веселеньке,
От, наприклад, червоненьке,
Та ще зверху чорні цятки
Й підібрати в тон краватку, —
Мовить сонечко з листка, —
В мене думка ось така.

Прилетів травневий хрущ,
Всівся на розлогий кущ.
— Про які тут цятки мова?
Просто соромно панове!
Рудувате — оце гарно,
От як мій піджак шикарний.

— Наче старий дідуган,
Краще білий сарафан, —
Шовкопряд говорить дзвінко, —
Це так ніжно, мов пір’їнка.

Ось мурашка працьовита
Промовляє діловито:
— Ми ні дня не байдикуєм
Все мурашника будуєм.
Зручно чорне нам носити
І не шкода забруднити.

Аж до ранку гомоніли
Доки сонечко збудили.

“Що за галас? поясніть,
Зупиніться хоч на мить.
Море синє, жовте поле
Й білі квіточки навколо.
Якби все не було різним,
Стало б сумно жити, звісно.
Кожен з вас такий — єдиний
Й тим прекрасний, що відмінний.

********** 

Володимир Мельников

Казка про жука  

Я жука намалював,
Поряд – огірочки...
Жук сказав, як песик : "Гав!"
І вскочив на сорочку.

Лапок – шість, а вусів – два,
Чорні черевички...
Ось тобі жучок трава!
Не бійся, з'їж  травички!

Разом підемо у двір
Ми з жуком гуляти...
І, хоча мій жук не звір,
Та може налякати.

Жук собі трави поїв,
З'їв вівсяну кашу,
А тоді перелетів
Аж на фіранку нашу.

Про такого от жука
Все життя я марив.
Та мій жук сказав: "Пока..."
І полетів за хмари.

 **********

Леонід Куліш-Зіньків

НАЛЯКАВ

— Що за тупіт,
Що за стук?
— То танцює
В лісі жук.
До обіду
Танцював,
Зайця й лиску
Налякав,
Бо подумали
Вони:
Де взялися
Тут слони?

**********

Микола Вінграновський

Лазить сонечко в травах

Лазить сонечко в травах,
скаче коник за коником гоном,
І метелик з метеликом
в піжмурки грають на мить.
Лиш одна біла чапля
з малиновим волом
У зеленій воді
на сріблястій нозі стоїть.

********** 

Народна гра «Летів жук»

Летів жук в квітнику

Сів на квітку запашну.

Він  до неї доторкнувся,

До ромашки посміхнувся.

**********

Загадки про жуків

Сам чорний, та не ворон, є роги,
та не бик, шість ніг без копит.

Летить — виє,
Сяде — землю риє.
Чорне тіло, чорний вус,
Ніби справжній сажотрус.

Наталія Гуркіна

У червоного малятки
На спині краплинки-цятки:
Чорні вуса, голова,
Любить лагідні слова.

              (Жук сонечко)

Скоромовки

Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.

 Усі фото — з інтернету.

    

Віршики про комариків

 

До «Букашкиной недельки» (дивіться тут: http://swallow.blox.ua/html/1310721,262146,21.html?41432 ) шукала віршики про комах, і от знайшлося кілька віршів та загадок про комариків.

Наталя Забіла

КОМАРІ ТА ЖАБИ

Подивися, що за сила
Над водою угорі
Довгоногих,
Довгоносих,
Тонкокрилих
Комарів!

День і ніч співають сміло,
Від зорі і до зорі,
Довгоногі,
Довгоносі,
Тонкокрилі
Комарі!

Вийшли жаби полювати,
Комарів лихих ганяти.
Скік та скік! —
Комарик зник…
Другий, третій
На язик!

Наловили комарів,
Почали веселий спів:
— Квок-квок!
Кум-кум!
Кумо-кумо,
Де твій кум?
Так і кумкають старі
Цілу ніч у куширі.
А над річкою вгорі
Все танцюють комарі.

**********

В. Кленець

Комарик

Укусив комарик білку —

Білка вилізла на гілку.

Гілка тріснула і впала —

Зайченяток налякала.

Повтікали зайченятка

У свою зелену хатку.

А комарик засурмив:

— Я тут дива наробив!

**********

Ярослав Бенза

Комар

Бідолаха комар застудився:

З джерела студениці напився.

Обмотав собі хусткою шию,

П’є гарячий відвар з деревію,

Бо дзижчати не може ніяк,

Лиш тихесенько чхає в кулак.

********** 

Iван АНДРУСЯК

 АЛІСА І КОМАР

Той комар – така потвора!
Так і шаста коло двору.
А як тільки лиш дівчатка
вийдуть з хатки погулятки,
він одразу: кусь!

Відганяти вийшов тато,
вийшла мама відганяти,
і одразу дві бабусі:
– Не роби дівчаткам кусі! –
А він далі: кусь!

Вийшла квочка, вийшли кури,
вийшов півнище похмурий,
і качки прийшли, і гуси:
– Не роби дівчаткам кусі! –
А він знову: кусь!

Тут прокинулась Аліса
(киця спала на печі),
позіхнула, з печі злізла
і прибігла на плачі:
– Хто тут діток ображає?
Хапну! Дряпну!! Покусаю!!! –
Комарисько тільки шасть –
і минулася напасть.

**********

Загадки про комарів

Летить — пищить, сяде — мовчить.

Яка це тварина: самої не видно,
а пісню чути?

Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця!
Голос тоненький, а ніс довгенький.
Хто його вб » є, той свою кров проллє.

  

Усі фото  — з інтернету.

 

Вірші про тата

Є вірші про маму, мусять бути і про тата.

Моя подруга попросила підшукати віршики про тата до 8 березня, щоб ці вірші читали йому дітки. У їхнього тата 8 березня — день народження. Така от «несправедливість» 🙂 !

Знайшлось їх (українською мовою!) у мене небагато :-(.

Т. Корольова

ВІРШ ПРО ТАТА

Все на світі вміє тато:
І шпаківню змайструвати,
Вміє довгий цвях забити,
Може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити,
Мамі дарувати квіти,

Смажить шашлики у лісі
Та казки читать Марисі,
Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички
Він навчивсь плести косички!..

**********

П. Осадчук

Я НАВЧАЮСЯ У ТАТА

Мої руки незупинні то у фарбі, то у глині.
Що не вміють руки нині – перейнять скоріш повинні.
Я навчаюся у тата молоток в руках тримати.
Скоро буду майструвати, бо навчаюся у тата!

**********

Автора не знаю (вірш з журналу «Ух, малюк»)

Мій тато

Він не вміє готувати
І млинців не напече,
Та як гарно вкупі грати:
М’яч від тата не втече!

Шити – клопоту багато:
Голка крутиться і все.
Ліпше він ялинку в хату
Нам до свята принесе

Він морозиво купляє
Замість супу на обід.
Та зате татусь наш знає,
Як побудувати пліт!

З ним цікаво мандрувати,
Горами, ланами йти…
Кращого, ніж рідний тато,
Нам ніколи не знайти!

 

І знову листівки радянських часів. А оскільки татусів ми тоді вітали 23 лютого, тож і листівки всі про це. 🙂

 

Віршики про маму

До свята — подарунок — добірка дитячих віршиків про маму.

Марійка Підгірянка

Мати

Хто тебе так щиро любить,
І вбирає, і голубить,
І кладе у ліжко спати?
Мати.

Хто стеріг тебе від злого,
Відмовляв собі усього,
Щоб тобі віддати?
Мати.

Хто тебе узяв за руку
І до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати?
Мати.

**********

М. Пономаренко

Подарунок мамі

Я гілочку мімози
Поставлю на вікні,
І квіточки жовтенькі
Всміхаються мені!

Велика таємниця
Існує поміж нами:
Цю гілочку мімози
Я подарую мамі.

**********

Юлія Смаль

Про мам

У малого бегемота
Вся сім’я живе в болоті.
І матуся бегемота
Боса ходить на роботу.

У жирафової мами
Шия довга – все дістане.
В слоненяти мама сильна
І за хвостик водить сина.

В мене мама найгарніша,
Найдобріша, наймиліша.
Люблять мам своїх малята –
Звірі, хлопчики й дівчата.

**********

Анатолій Костецький

Все починається з мами

Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!..

**********

В. Гринько

Мама

Ще в колисці немовля
Слово «мама» вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати,
Матінка,
Матуся,
Мама,
Мамонька,
Мамуся!
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!

**********

М. Познанська

Мамо, люба, добра, мила!
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
з ситцю плаття голубе.

Ти мені читаєш книжку,
хочеш розуму навчить,
ляжу спати — ходиш нишком,
бо боїшся розбудить.

Захворію, хоч злегенька-
цілу ніч не будеш спать.
Тож дозволь тебе, рідненька,
за усе поцілувать!

**********

І. Січовик

Перше слово

Коло, риску, закарлючку
На папері пише ручка.
Все з’єдналось загадково,
І з’явилось перше слово.
Здогадались, яке саме?
Наймиліше в світі – «мама»!

**********

А. Костецький

Де живе літо

У павука хатинка –
Тоненька павутинка.
У коника веселого
Між травами оселя.
У ластівки швидкої –
Під нашим підвіконням.
А тепле ніжне літо,
Волошками повите,
Посріблене дощами,
Живе в очах у мами.

**********

А. Костецький

Сонечкова мама

Вмиває кішка кошенят,
Вмиває кізка козенят.
Мене водою з милом
Щоранку мама миє.

І чистим сонечком встає
Щодня з-за небокраю…
І в нього, мабуть, мама є,
Бо хто ж його вмиває?

**********

К. Перелісна

Гарне слово

Мама! Мама – гарне слово!
Тільки скажеш – все готово!
— Мамо, кашки! – кашка є.
— Мамо, чаю! – вже наллє.
— Мамо, спати! – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
— мамо, ніжку зав’яжи!
— Мамо, казку розкажи!
Мама! Мама! Гарне слово.
Тільки скажеш – все готово!

Усі ці листівки — родом з дитинства. Зроблено в СРСР.

🙂 Колекціонували у дитинстві?

Вірші про равликів та слимаків — 2

 Продовжую… Посилання на наступний вірш про слимачків надала Melle, за що їй велика подяка — (http://www.sonjashnik.com/cgi-bin/arhive_pages.cgi?page=980705&first=0&last=0&pnumber=19).
 
Сергій Жадан
 Слимаки 
 
 1
Вранці вийшли до ріки
симпатичні слимаки.
 
Обступили береги,
розбрелися навкруги.
 
Помочити в річці ноги,
розпитатися дороги.
 
Бо дорога слимаки
і далека, й нелегка.
 
2
Молодий слимачок
одяга рюкзачок,
щоби, ставши до колони,
маршувати вздовж річок.
 
Слимаки ідуть на схід,
залишають мокрий слід.
Виростають жирні трави
слимакові на обід.
 
Дмуть вітри, тече вода,
жовта гусінь насіда.
 
Не спадає все одно
слимакове знамено.
 
3
Оминаючи ставок,
перейшовши через лан,
слимаки карбують крок
під солдатський барабан.
 
І якщо ти грубий жук,
хитрий пес, підступний рак,
і якщо, зчинивши грюк,
слимаків лякаєш так, —
 
не дадуть тобі руки
чемні хлопці — слимаки.
 
4
Повернувшись із доріг,
всяк слимак спочити ліг.
 
Сплять, завершивши балачки,
слимачата і слимачки.
 
Пролітають серед хати
слимакові янголята
і тихенько уночі
вимикають приймачі.
  
  **********
 
Ось тут — http://bigich.blox.ua/2009/02/Nash-Sergijko.html — у блозі Людмили Бигич є віршик про хлопчика Сергійка, що зустрічає комах та равликів, а також малюнок «Равлик». Цей малюнок ми з донею використали як основу для аплікації під час «Букашкиной недельки» (http://swallow.blox.ua/2009/12/Bukashkina-nedelka-Den-pyatyj.html і http://swallow.blox.ua/2009/12/Bukashkina-nedelka-Den-pyatyj-prodolzhenie.html).
 
Наступні дві фотографії мої. Це моя доня знайшла великого равлика.

 

Решта кумендих фото з равликами, а також слимачок угорі — з інтернету.

    

Вірші про равликів та слимаків

Сьогодні я підготувала віршики українською мовою про равликів та слимачків. В одну замітку вони не вмістилися, тож буде дві. Ось тут — http://swallow.blox.ua/2009/12/Bukashkina-nedelka-Den-pyatyj.html і http://swallow.blox.ua/2009/12/Bukashkina-nedelka-Den-pyatyj-prodolzhenie.html  — равликовий день моєї «Букашкиной недельки».

Ганна ЧУБАЧ

Равлики

Равлик равлика любив —
Щиро в гості запросив.
Той приповз у гості вранці,
І сидить у власній хатці.

Прилетіли два джмелі,
Галасливі, хоч малі.
Над квітками в’ються,
З равликів сміються:

— Нащо в гості звати,
Як не пригощати?

Равлик-гість сказав джмелям:
— Друга кривдити не дам!
Ми завжди так просто 
Ходимо у гості!

Не наїстись, не напитись,
А щоб зайвий раз зустрітись!
Не висіть над нами!
Ми не дружим з вами!

Та розгнівані джмелі
Повиймали жала злі
І над равликом летять,
В спинку вжалити хотять.

Тільки равлики малі
Не злякалися джмелів,
Поховали спинки
У свої хатинки.

І сидять собі, сидіть —
Розлучатись не хотять.

**********

Петро Сорока

Хатка

Равлик-син прийшов до татка:

— Затісна у мене хатка,

Якщо виросту ще трішки,

То не влізуть в неї ріжки.

Глянув батько на хатинку:

— Не журися, любий синку,

Бо не тільки ти ростеш,

Підростає хатка теж.

**********

Наталя Забіла

РАВЛИК

Лізе, лізе равлик по моріжку,
Виставляє равлик довгі ріжки.

А на спині в равлика хатинка.
Заболить у тебе, равлик, спинка!

Ні, не важко равлику, не важко,
Бо легка хатинка-черепашка.

Та зате, як поруч небезпека,
Равлику додому недалеко:

В черепашку зразу може влізти, —
І вже пташці равлика не з’їсти!

**********

Оляна Рута

ХИТРА СКОРОМОВКА

Ріс Лаврик —
Не доріс,
Ліз равлик —
Не доліз.

Загадки про равликів
  
Не козлик, а рогатий,
повільний, вайлуватий.
На собі носить дім і ховається у нім.
 

***

Куди повзе —  за собою хату везе.
***
Очі на рогах, а дім на спині.
***
Показав з доріжки
Голову і ріжки.
Хто повільно так повзе,
На собі свій дім везе?

Усі фото знайдені в інтертеті.

Вірші про павуків та мух

Сьогодні  — добірка віршиків та загадок про павуків та мух, яку я готувала до павучкового дня під час проведення «Букашкиной недельки» (http://swallow.blox.ua/2009/12/Bukashkina-nedelka-Den-pyatyj.html і http://swallow.blox.ua/2009/12/Bukashkina-nedelka-Den-pyatyj-prodolzhenie.html). Чомусь майже усі вірші про павучків, які я знайшла, були одночасно і є віршами і про мух.

Iван АНДРУСЯК

УЧНІВ НЕ ЇДЯТЬ

Вивчив Павук
основи наук,
і вечорами Муха
його уважно слуха.

– Я, – каже, – Павуче,
тепер твій учень.
Став “двійку” чи “п’ять”,
Та учнів не їдять.

**********

 Галина Маніва

З павутинки павучок

Сплів сріблястий літачок —

В ньому завтра  у блакить

З ластівками полетить.

 **********

Роман СКИБА

МУХЗИЧНИЙ ВІРШИК

В розщепленій колоді
Живе павук Мефодій,
Що випавучив арфу
Із павутин-мелодій.
На ній Мефодій тренька –
Струна його тоненька
Усяку юну муху
Пройма аж до серденька.
У лісовім народі
Павуча арфа в моді.
Сезон іще триває –
Не знехтуй при нагоді.
Прочисть гарненько вуха,
Умощуйся і слухай, –
Лиш перед тим упевнись,
Що зовсім ти – не муха…

 **********

Ігор Січовик

Павук

Серед ночі чути стук.

Хто це стукає?

— Павук.

— Що майструє цей дивак

В пізню пору отаку?

Для гостей, для мух гамак

Він розвішує в кутку.

 **********

Платон Воронько

Муха — звір

Сіра муха-цокотуха

Сіла Грицеві на вухо.

Грицик чує — щось дзижчить,

Та як крикне: «Звір гарчить!» —

І сміються всі з тих пір,

Що для Гриця й муха — звір.

 **********

Вадим Скомаровський

Павучок-лісовичок

Павучок-лісовичок,

Втративши спочинок,

Сплів розкішний гамачок

З білих павутинок.

Влаштувавшися як слід

В гамаку м’якому,

Він в осінній переліт

Вирушив на ньому.

Знявся вгору над ліском,

Над грузьким болотом …

Гамачок став літаком,

Павучок — пілотом.

Фотографії з інтернету, а саме з фотоблогу http://mirbukashek.ru/  (рекомендую!) та http://my.mail.ru/mail/vallota_147/ .