«Хто моя мама?»

Взагалі, це перша книжка, що сподобалась донечці. Перша книжка, яку тривалий час щодня Віка, яка ще й не вміла тоді говорити, приносила мені прочитати.

Книжка їй так подобалась, що я зробила пальчикові іграшки, щоб цю казочку ставити у домашньому ляльковому театрі. Про це читайте тут: http://swallow.blox.ua/2009/06/Palchikovaya-igra-skazka-Gde-moya-mama.html

У книжці на кожній тваринці, до яких приходить кошеня, є вставки з тканин різних фактур.

 

Розкажіть або прочитайте, а найкраще — покажіть у домашньому ляльковому театрі цю казку своїм малятам. Вона їм обов’язково сподобається.

Пригоди Піфа

Донечці дуже подобаються пригоди цього песика з відомого французького коміксу.

Ці пригоди потрапили до нас у такій книжці:

Особисто мене трохи здивувало таке авторство. Це французький комікс і тому малюнки ( у цьому виданні — В.Сутєєв!!!) — це основне.

І ось така книжка: http://puzkarapuz.ru/2007/11/25/suteev_vg__prikljuchenija_pifa_1993_djvu.html (внизу сторінки). У цій книжці — автор В. Сутєєв, короткі підписи до малюнків склали Е. Жуковська і М. Астрахан. Цікаво, наскільки вони відрізняються від тих, що у книжці Остера.

Проте, питання авторства трошки турбує лише мене.

Дочка просто любить історії про Піфа, розігрує їх в особах зі своїми іграшками. А нещодавно попросила зробити багатоповерхову конуру для песика, «як у Піфа». Якось викладу в «Первых ласточках».

Якщо Ви ще не читали своїм малятам ці пригоди — обов’язково прочитайте, не пожалкуєте.

Про палочку-рятувалочку, мішок яблук, вередливу кішку та інше

Книжки та мультфільми Володимира Григоровича Сутєєва знають усі. Кажуть, що правою рукою він писав казки, а лівою — малював ілюстрації. Так чи інакше, гадаю, обидві його руки були дуже талановиті. 🙂

У моєму ранньому дитинстві книжечки з казками та картинками В.Г. Сутєєва були найяскравішими та найцікавішими.

Звичайно, і моїм дітям ці казки до вподоби. Місяця зо два донечка щодня просила читати тільки казки Сутєєва і по кілька разів. Зараз вона знає усю книжку напам’ять. Час від часу я чую, як вона розповідає якусь з казок своїм іграшкам. А буває і так: їсть яблуко, а потім підірвалася — побігла, приносить книжку Сутєєва, знаходить казку «Яблоко» або «Мешок яблок» і просить прочитати. 

Тож, якщо Вашій дитині вже є два роки і Ви ще не читали їй ці казки, не вагайтесь, беріть і читайте. І насолоджуйтесь малюнками.

 

Вінніпухоманія

У кожної дитини бувають періоди захоплення певним героєм книжок або мультфільмів. Хлопцям подобаються герої з неабиякою силою — хтось на зразок Супермена, або Спайдермена, або Ільї Муромця тощо.  У дівчат інші вподобання — діснеєвські принцеси, наприклад. А от Вінні-Пух може подобатись як дівчатам, так і хлопцям.

Рік тому у доці улюбленою книжкою були історії про Вінні-Пуха. І не оригінальна книжка А.А.Мілна, до неї доця ще не доросла. А такий собі адаптований варіант для малят, переказ деяких діснеєвських серій про Вінні-Пуха.

 

Щоб там не казали «фанати радянського Вінні-Пуха» (хоча мені особисто цей Вінні теж до вподоби), діснеєвські мультфільми про Вінні-Пуха добрі, зворушливі, цікаві для дітей молодшого віку.

Ми читали історії про Вінні та його друзів щовечора. Аж поки мені не спало на думку заховати книжку, щоб зацікавити доню іншими книжками.

Проте, доця знайшла дитячі журнали про природу «Вінні-Пух», які ще купувались для сина. А в магазині вона побачила книжечки з наклейками із цією ж тематикою. І щодня просила діснеєвські мультфільми про Вінні-Пуха (союзмульфільмовські їй подобались менше). І улюбленою м’якою іграшкою був П’ятачок. З ним ми і їли, і спали, і на дворі гуляли. Також доця просила намалювати улюблених героїв, тож я намалювала великого дуба (житло ведмедика) і Вінні та П’ятачка — такий вийшов плакат. Придбали кілька пазлів на цю ж тему. А ще я зробила доці кухню: http://swallow.blox.ua/2009/06/Kuhnya-dlya-malenkoj-hozyajki.html

Минув рік і вінніпухоманія наче минулася. Але, іноді, після «казки на ніч», доця просить придумати казку «Про Віку і Вінні-Пуха».

 

Тож, якщо ви ще не читали ці веселі історії своїм дітям, візьміть до уваги.  Можливо, і Вас охопить ВІННІПУХОМАНІЯ.

Усього найкращого!

Сонечко шепоче (частина 2)

Разные мнения
 Осьминог для всех -
Чудовище.
А для мамы он -
Сокровище.
 
Шепчет солнышко
Шепчет солнышко
Листочку:
- Не робей, голубчик!
И берет его из почки
За зеленый чубчик.
 
 Ночь
Средь ночных цветов и трав
Светлячок включил фонарик.
И от света заморгав,
Вдалеке чихнул комарик.
 
Не бойся, бабушка
Дорогая бабушка,
Как ты молода!
Если зубы выпали –
Это ерунда!
Не считай, пожалуйста,
Это за беду!
И со мной такое же
Было в том году!
И тебе немножечко
Надо подождать!
Зубы обязательно
Вырастут опять!
 
 	Мишкины лапы
Исправляли мишке лапы,
Чтобы не был косолапый.
Он теперь сидит без лап,
Но зато не косолап.

 

             Капитан

Купили мне куртку,
Купили тельняшку,
И кортик морской,
И морскую фуражку.
Теперь мне осталось
Найти пароход,
Подняться на мостик
И - "полный вперед!"

 

Блог, присвячений В.Н. Орлову: http://orlowvn.blogspot.com/ 

Сайт кримської республіканської дитячої бібліотеки, що носить його їм’я: http://www.orlovka.crimea.ua/ 

Сторінка з книжки «Шепчет солнышко» В. Орлова:

Сонечко шепоче (частина 1)

Гадаю, що дитячі вірші кримського письменника Володимира Натановича Орлова відомі кільком поколінням людей. Його вірші — це класика дитячої літератури. І я деякі пам’ятаю з дитинства.

Проте, зараз у продажу їх знайти не просто. Нажаль.

Улітку відпочивали у Криму. У кіоску преси купила невеличку книжечку Володимира Орлова «Шепчет солнышко». Це книжечка з яскравими малюнками і веселими віршиками. Вірші дуже сподобались донечці і вона їх запам’ятала відразу ж, і, більш того, почала взагалі читати віршики напам’ять, хоча до цього важко було з неї  «витягнути» хоч рядочок.

Ось ці віршики. Читайте. Суцільний «позитифф», як зараз кажуть.

С базара
 - Откуда идёшь ты,
Лягушка-квакушка?
- С базара домой,
Дорогая подружка!
- А что ты купила?
- Всего понемножку:
Купила КВАпусту.
КВАсоль
И КВАртошку.
 
Черепашонок
У Чере-черепашонка
Костяная рубашонка.
Нет прочнее рубашонки -
Хоть носи её сто лет.
Шили эту рубашонку
Своему Черепашонку:
Чере-папа,
Чере-мама,
Чере-баба,
чере-дед.
 
На рыбалку
Шел я из Бебеково
Мимо Кукареково.
Около Мумукова повернул
Повернул на Хрюково.
А потом из Хрюкова
Повернул на Кряково
С удочкой бабмбуковой
Посидеть у Квакова.
 
Заячий сон 
Спят кусты,
И спят ветра,
Спит лесник
В своей избушке.
А у зайца до утра
Спят по очереди ушки.
 
Колыбельная для Слоненка
На лесной полянке
Тихо, тихо –
Малыша баюкает
Слониха.
Нежно льется
Песенка ее:
- Баю, баю,
СЛОНЫШКО мое!
 
Грустная киска
- Почему ты плачешь, киска?
- У меня пустая миска!
Съела я кусочек сала,
И теперь мне грустно стало.
- Почему же стало грустно?
- Потому, что было вкусно!
Обкладинка книжки "Шепчет солнышко" В. Орлова: